Розраховувати потрібно тільки на себе, а народжувати дітей заради допомоги на старості років — егоїстично та самонадіянно. Це дійсно так. Всім це зрозуміло. Чи потрібно розраховувати на мінімальну допомогу від дітей на схилі літ чи варто забути про них і самотужки вирішувати свої проблеми? Якщо старі батьки самотужки не можуть оплачувати комунальні платежі, купувати продукти чи мінімально обслуговувати себе, діти повинні допомогти? Це досі не їхня проблема?
Моя подруга все життя віддавали останнє сину. Вона працювала за кордоном майже десять років, щоб купити сину квартиру в Києві. Подруга оплатила його навчання в престижному університеті. Коли син вирішив одружуватися, жінка віддала геть усі заощадження на пишне весілля. Вона витратила майже півмільйона на свято. Син не сказав «дякую». Він звик отримувати все від матері.
Зараз подруга сидить на пенсії. Її ноги погано ходять, адже вона поклала своє здоров’я заради благополуччя сина. Важка праця, шкідливі підприємства, ненормовані робочі зміни з роками відібрали все. Я купую їй продукти. Самій їй важко спуститися по сходах, а ліфтами вона не користується. Подруга боїться їх. Пенсія мізерна. Я частенько докладаю 100-150 гривень до її покупок. Борги за комуналку ростуть. Допомоги немає звідки чекати.
Син ігнорує проблеми власної матері. Він не хоче вірити, що їй не вистачає грошей. Чоловік все життя бачив, як мати дає йому купу грошей. Він твердо переконаний, його мама склала собі цілі статки на старість, а зараз ховає їх, щоб змусити сина забезпечувати її. Звідти стільки цинізму в людині? Його мати ледь ходить. В неї немає грошей на лікування, а він хвилюється про свої гроші.
Невже всі діти такі? Чи це моя подруга допустилася помилки в виховані? Мої діти допомагають мені чим можуть. Вони не купують мені путівки на острови, але можуть перевести 1000-2000, якщо мені не вистачає. Я знаю, якщо захворію, мене в біді не покинуть. Так, є свої проблеми та особливості наших стосунків. Іноді мені відмовляють в фінансовій підтримці, але, в більшості випадків, допомагають. Я сама ще ходжу, варю їжу та можу піти в магазин. Я працюю прибиральницею. Маю додаткову монетку.
Знаю старих людей, які при живих, багатих дітях купують дешеві продукти, а, іноді, порпаються в смітнику, купують продукти на уцінці, які пахнуть гнилим й частенько бувають простроченими. Чому так трапляється? Що батьки роблять не так? Діло дійсно в батьках? Може, не важливо, як ви виховуєте дитину, бо вона все одно росте окремо від вас і робитиме так, як вважає за потрібне.
