Я пoкuнyлa батьківський дім ще коли пішла навчатись в місто. Закінчивши навчання, так і залишилась там жити. Мені запропонували хорошу роботу, згодом я вийшла заміж та народила доньку. Ми з чоловіком вирішили взяти кредит на власне житло.
Моя старша сестра, Віра, також вийшла заміж, але залишилась жити біля батьків. Нічого поганого не можу про неї сказати, у неї хороший роботящий чоловік, двоє дітей. Живуть вони в мирі та любові.
Батьки мого чоловіка купили нам автомобіль, хоча він не новий, зате тепер дуже зручно, адже можна їздити до мами з татом у село.
Ми часто навідувались до батьків, допомагали їм на городі, по господарстві. Віра теж увесь час була біля батьків, підтримувала їх, допомагала.
А два роки тому помер наш тато, в мого чоловіка саме почались фінансові труднощі на роботі, він працював на вихідних, шукав підробіток, щоб сплатити кредит за квартиру.
Провідувати маму так часто ми не могли, тільки на свята приїздили в село. А два тижні тому не стало й мами. Ми одразу поїхали в село та допомогли сестрі все організувати, всі витрати ділили навпіл. Декілька днів тому мені зателефонувала сестра. Вона просила мене написати відмову від батьківської хати, адже по праву дім має належати їй, оскільки Віра доглядала обох батьків.
Мене дуже здивувало її прохання. Батьки до останнього мали пенсію, самостійно ходили, розмовляли, були при свідомості. Тож про який догляд іде мова? Пенсію вони віддавали сестрі, адже скільки старим людям потрібно для життя в селі. Хата, у якій Віра живе зі своєю сім’єю, також належить батькам.
Та найцікавіше, що мама з татом ніколи й мови не вели, що будинок залишиться комусь одному. Не хочу руйнувати наші родинні стосунки, але й поступатись спадком не збираюсь. На наших плечах ще борг за житло, та й вважаю, онукам від баби з дідом також має щось дістатися.
Ми з чоловіком не знаємо, як правильно вчинити. Я промовчала на прохання сестри, сказавши, що потрібно порадитися з чоловіком. Але який тут вихід?
Як мені зробити правильно, щоб не втратити зв’язок зі сестрою й одночасно не залишитись без нічого?
