Ми зустрічалися з сьомого класу. Нам було по дванадцять рочків, коли ми вперше пішли до річки їсти морозиво. Звісно, уроки прогуляли. Я тоді отримав доброї прочуханки, але залицятися до Зоряни не припинив.
Після школи, переїхали в місто. Жили вдвох. Я пішов на роботу, а дівчина — на навчання. Вона хотіла вивчитися на журналістку. Це була мрія усього її життя.
Зоряна завагітніла, як тільки їй виповнилося вісімнадцять. Вона ходила, немов в воду опущена. Я не бачив радості на її обличчі. Моя кохана стала тихою та замкненою.
За вагітністю слідкував найкращий лікар. Зоряна слухняно виконувала всі його настанови. В нашому домі з’явилися вітаміни, фрукти та овочі. Зоряна багато гуляла, в квартирі нічого не робила. Я заборонив їй піднімати важке та займатися прибиранням.
Вчилася Зоряна до останнього. Вона взяла академ після здачі іспитів. Пологи пройшли добре, але після них я втратив свою Зоряну. Вона написала відмову від дитини і втекла. Прямо з пологового будинку.
Далі тільки краще! Зоряна перевелася з свого учбового закладу. Я не знав куди. Мені нічого не говорили. Я зробив Зоряні пропозицію, але вона відтягувала день весілля до останнього. Можливо, вона ніколи не любила мене.
Відповідь прийшла через місяць. Мені прислали листа. На ньому не було зворотньої адреси. В листі Зоряна написала:
«Це не моє життя. Мені не потрібна ця дитина. Я ніколи не буду її любити. Мені не вистачило сміливості позбутися дитини в утробі. Я вирішила подарувати їй життя, але на цьому моя роль «мами» завершена. Я хочу вчитися та працювати. Якщо тобі дитина потрібна, то виховуй її самотужки».
Сина я оформив на себе. В дев’ятнадцять років я був батьком-одинаком. Моя мама активно приймала участь в виховані внука. Вона опікувалася ним, поки я працював. Було важко. Син питав про маму. Він хотів знати, чому вона його покинула? Я нічого не говорив. Не хотів псувати святий образ мами.
Зоряна повернулася. Вона прийшла через 20 років! Ми сиділи за столом. Святкували заручини мого сина. Невістка розповідала моїй мамі новомодний рецепт голубців. Син ділився враження від захисту курсової.
Зоряна стояла на порозі. Вона посміхалася широко-широко. В руках був кульок цукерок. Зоряна була успішна. Вона працювала телеведучою на міському каналі, працювала в редакції і ще вела свою комерційну сторінку в соціальних мережах. Зоряна прийшла, бо не змогла побудувати сім’ю. Вона хотіла помиритися і знову стати ріднею.
Я вигнав її. Навіть в квартиру не пустив. Син не вийшов до неї. Йому вистачило почути, про що вона говорить. Він не засуджував мій вчинок. Ніхто не осудив мене, на відмінну від Зоряни.
