Коли мені було шість років, в мене ще була так звана “родина”. Мати цілими днями працювала на городі що б нам було що взимку їсти, а коли поверталась додому, то її чекали татові тумаки. Власне, як і мене. Я кожного дня намагалась втекти з дому до самого вечора. Або ходила з мамою, або десь в поле чи ліс, збирати ягоди. Взимку з цим було складніше.
Одного ранку я прокинулась, а мами немає, батько вже знову біля пляшки. Мама того дня так і не повернулась, батько почав всю злість зганяти на мені. Синці та вавки не сходили взагалі. Сусіди якийсь час спостерігали за цим, а потім викликали соціальну службу. Мене забрали до дитячого будинку. Власне, щасливішого дня в мене поки що не було. Я спокійно могла вийти на вулицю погратись, мене ні хто не бив та не знущався. Але це також було не довго. Перший місяць, поки соціальні служби до мене навідувались, було все супер, а потім почалось. Вихователі там були ніби тирани. Їм все одно що ми відчували, та як у нас на душі. Вони скупо виконували рутинні справи, час від часу теж давали тумаків і кидали гидке слівце.
Я виросла. У вісімнадцять років отримала невеличку однокімнатну квартирку та почала вже геть нову історію свого життя. Я бачила, яким воно може бути безпросвітним, тому доклала всіх зусиль, щоб вступити до університету та влаштуватись на підробітку. В мене була мрія, відкрити заклад для мам та дітей, які так само як і я потерпають від домашніх знущань. Яким нікуди йти та ніде заховатись. Хочу допомогти перегорнути мамам та їх дітям страшний етап їхнього життя. Щоб забули його, як страшний сон. Я, як ні хто, розумію як це тяжко.
Знаєте, багато хто говорить, що життя жорстока штука. Я не погоджусь. Життю абсолютно все одно, є ти, чи немає. Ти сам маєш вирішувати, що тебе чекає завтра, та яким воно буде. Тільки тобі вирішувати, допомогти ближньому, чи закрити очі. І до тих пір, поки ми не почнемо обирати допомогти ближньому, буде звучати “життя жорстоке”. Життя ні, а от люди так… Вже краще опинитись в домі малюка, чи дитячому будинку, ніж жити в страху отримати тумаків.
