Після важкого трудового дня, відкривши двері офісу, побачивши теплу, ясну, сонячну погоду, зовсім не хотілось повертатись додому. Та я й вирішила зателефонувати чоловікові, забрати дітей із садочка та піти в кафе з’їсти піцу чи картоплю фрі та випити соку.
З гарним, піднятим настроєм я заїхала в дитячий садочок за своїми дівчатками та зателефонувала чоловікові й запропонувала сьогодні разом провести час. На свою пропозицію я отримала, як завжди, в останній час одну й ту саму фразу: “Вибач, але в мене сьогодні багато роботи та я буду пізно”. Мене це зовсім не зупинило і настрій не зіпсувало. Мама з татом настільки зайняті своєю кар’єрою, що ніколи дітям приділити увагу. Я забрала своїх крихіток та й поїхали до розважального центру.
Щастя у дітей не було меж! Обійшли всі батути, гірки, гойдалках, покатались на роликах, побули у віртуальній реальності, аніматор згадав всі конкурси які він вивчив за все життя. Якщо відриватись, то по повній!
Вимучені, але щасливі, десь о дев’ятій годині ми вирішили заїхати в найближче кафе та повечеряти. Сил, готувати вдома, зовсім не було. Тому доїхали до кав’ярні, яка знаходиться біля нашого будинку, там дуже смачно готують піцу та нагетси та варять смачну каву.
Все ще при піднятому настрої ми наблизились до кафе, дівчатка мої зовсім розпоясались, бігають всією дорогою та шумлять. Коли ми дійшли до дверей і я взялась за ручку, переді мною відкрилась дуже мила картина, яку я зовсім не очікувала. Чоловік мій, який дуже зайнятий на роботі, мило посміхається якійсь жінці тримаючи її за руку, а потім погладив її по щічці та поцілував. Від несподіваності в мене й ноги підкосились. Як він міг, після восьми років щасливого подружнього життя зраджувати мені! Ми зі студентської лавки разом! Була поряд коли він тільки починав свою кар’єру, а потім почав планувати бізнес! Тільки я була поряд коли перший раз він прогорів з бізнесом, тільки мою підтримку він отримував і більше ніхто, ні батьки, ні родичі, тому що вони в нього не вірили. Виявляється ось на що я заслужила – на зраду! Тепер зрозумілі його вечерні наради та затримки на роботі, у зв’язку з великим обсягом.
Я взяла себе в руки, відкрила ці кляті двері та й зайшла в кафе, сіла біля їхнього столику та дуже голосно позвала офіціанта. Чоловік мій аж підскочив на стільчику від несподіваності. Дівчатка з галасом: “Татко!!! Ти також тут? А хто ця тітонька? Познайомиш? А чому ти з нами не поїхав на батути, ти що нас не любиш?”. У жіночки настільки були великі очі, та червоні щічки, щось почала лепетати, нібито у неї якісь термінові справи та й швиденько зникла за дверима.
Чоловік почав путано лепетати, що це була ділова зустріч, що це стосується суто угоди, яка дуже сильно стабілізує фінансової сторони фірми. Я зробила вигляд, що повірила і більше цю тему не підіймала. У нас маленькі дівчатка, яким потрібен і тато і мама. Але хочу єдине сказати, що з того часу, татко сам проявляє ініціативу провести все більше часу з сім’єю. Тому ситуація, що склалась, я їй дуже вдячна, вона повернула чоловіка та татка додому в сім’ю.
