Літо – моя улюблена пора року. Зокрема тому, що можна вийти з сином на двір і просто наглядати за ним, як він грається з іншим дітьми на вулиці.
Вдома, зазвичай, потрібно чимось зайняти дитину, а тут просто дихаєш свіжим повітрям.
А останні дні було багато дощів і калюжі, тож сьогодні, нарешті, була тепла і суха погода, тож я дозволила взяти синові будь-які іграшки.
Він від самого ранку бігав щасливий і нагадував мені: «Мамо, а сьогодні мені можна будь-яку іграшку!»
У нас в домі є машинка в яку він може сісти і їхати. Це його улюблена іграшка. Але, коли на вулиці дощі, я не дозволяю брати її, бо він ж у кожну калюжу заїжджає і брудниться.
Ну а сьогодні була хороша нагода вигуляти цю машинку і похвалитись перед двором.
Син поїздив трохи по майданчику і навколо нього почали збиратися діти, захоплено розглядаючи нову іграшку. Спершу просто ходили навколо неї, а потім почали просити і самим поїздити на ній. Син помінявся із іншим хлопчиком у якого був мотоцикл.
Ділитись із іншими дітьми, син не дуже хотів, але я вчу його ділитись іграшками.
Зрештою, для того, щоб покататись на машинці, зробилась ціла черга охочих. До того ж, дуже нетерплячих.
Ну от я і вирішила зробити невеликий графік катання. Давала всім по 2 хвилини, а сина пускала на машинку після кожних двох дітей. Не найкраща схема для дітей, але вона працювала.
Я вже навіть трохи заспокоїлась, коли до мене підійшла одна із незадоволених матерів і почала висловлювати свої претензій.
Сказала, що мій син уже катався на машинці і тепер черга її хлопчика. Я пояснила їй, що іграшка наша, тож син має повне право кататись на ній більше, ніж усі інші діти у дворі.
Після цього мене обізвали жадібною і сина мого таким самим. Я була сильно здивована і не знала, що на це відповісти.
Невже моя дитина не має права погратись із своєю машинкою через те, що інші діти теж її хочуть. Якщо батьки такі щедрі, то нехай куплять своїм дітям таку іграшку, а не вимагають від інших нею ділитись.
Ось так обернулась, на перший погляд, приємна прогулянка із сином.
