Є надзвичайно вперті жінки. Моїй мамі сказали не народжувати в її 49 років, але вона нікого не слухала. Мама завжди знає, як краще.
Моє народження — справжнє чудо. Мама не могла завагітніти до тридцяти років! Вона багато лікувалася, витратила купу грошей і нарешті трапилося диво. Батька в мене немає. Мама розійшлася з ним, бо не могла народити. Він кинув її саме через це. Коли ж мама побачила дві риски на тесті, то одразу вирішила ростити мене самотужки. Вона сказала:
— Якщо він мене легко кинув без дитини, то що завадить йому піти, коли ти є? Нічого. Він не надійний чоловік.
Моя мама жінка вільна у всіх поняттях. Вона постійно міняє коханців, роботи, інтер’єр в квартирі. Для мами немає меж та перешкод. Вона рідко когось слухає, тому через її другу вагітність ми багато сварилася.
— Мамо, так пізно народжувати небезпечно для тебе і дитини! Ти ж не знаєш, чим все закінчиться.
— Знаю! — Вперто говорила мама. — Народиться щаслива, здорова дитина! Лікарі такі самі нудні, як і ти.
Переконати маму змінити свій вибір не вийшло. Дитину вона народила. З мутацією. В маля були зрощені пальці на ногах. Лікарі пророкували розумові відхилення. Знайшли, також, порушення в розвитку м’язів.
Мамин інфантильний вчинок призвів до тяжких наслідків. За немовлям потрібний був постійний нагляд, операції і купа грошей. Варто казати, що в нас немає такий фінансів? Сама мама могла відійти в кращий світ, адже пологи були важкими.
Я з порогу почала її сварити. Як можна не мати мізків в такому віці? Що тепер робити з дитиною? Мама знову вперлася. Забрала дитину додому. Її вистачило на тиждень. Мама втратила терпіння якось швидко, хоча перед цим клялася, що підніме дитину самотужки. Дзуськи! Тепер вона хоче віддати малого на всиновлення.
Що з цією жінкою не так? Навіщо вона заварила всю цю кашу? Нерви мої не витримують маминою впертості! Мама сама хотіла цю дитину. Чому ж зараз відмовляється брати на себе відповідальність? Нехай виховує, як і обіцяла!
Звісно ж, ніхто не буде мене слухати. Мама знову зробить все по своєму. Віддасть дитину. Кому те маля треба, окрім нас? Мені прикро, що я не можу ніяк вплинути на маму. На жаль, забрати дитину до себе не маю змоги. Мій брат ростиме поза межами справжньої сім’ї…
