Моя подруга розлучилася декілька років тому. Вона вирішила відпочити від чоловіків і пожити для себе. Нарешті їй набридло. Тепер Іра шукає стосунків. Вона твердо впевнена, заручитися можна в будь-якому віці.
Зараз Ірі майже 60. Вона ефектна жінка. Слідкує за собою та модою. Молоді їй позаздрять. В Іри багатий гардероб, струнка фігура, а ще вона начитана та розумна жінка.
В звичайний четвер, Іра забігла до мене на чай. Вона розповіла про свого нового кавалера. Вони познайомилися в кіно. Працює директором якоїсь фірми з логістики. Ні Іра, ні я нічогісінько в цьому не розуміємо. Ірі чоловік одразу сподобався. Він гарний, ошатний, ввічливий. Для Іри надзвичайно важливий зовнішній вигляд.
Вони сходили на декілька побачень. Ірі чоловік ще більше сподобався. Він розкрився для неї з нового боку. Вона добре подумала і вирішила зблизитися з ним. Покликала до себе додому в суботу. Вона планує приготувати вечерю, запалити свічки, зробити гарну зачіску та вдягти найкраще взуття.
— В твого кавалера є ім’я? Я вже втомилася називати його просто чоловіком. — Сказала я подрузі.
— Є. Я його скажу після гарної ночі. — Засміялася Іра.
Субота настала швидко. Я не телефонувала подрузі, бо не хотіла відволікати. В неї ж справ купа! Їжу приготувати, оселю прибрати, на себе червоного бантика почепити. Почекаю неділі. Вона обов’язково прийде і все розповість.
Мої двері намагалися зірвати з петель вже об одинадцятій тієї ж суботи. Я злякалася такому пізньому візиту, але інтуїтивно розуміла, хто прийшов.
Іра стояла на порозі в обідраній сукні, заплакана та з пляшкою червоного. Вона зайшла в коридор, тільки тоді я помітила її босі ноги. Іра випила прямо з горла і почала гірко плакати. Я встигла посивіти. Якщо той чоловік її образив, я йому очі видовбаю!
Все виявилось не так погано.
— Люба моя, обійми мене! — Іра кинулася мені в обійми. — Я все життя буду самотня!
— Чому ти так думаєш, сонце моє? Він тобі щось погане сказав? Чи якось по іншому образив? — Я стурбовано глянула на подругу.
— Ой, ні, ні, ні! — Іра енергійно махала руками. — Той паскудник зробив дещо гірше!
— О, Господи! Що ж він зробив?! Говори хутчіш, бо я зараз зомлію!
— Він сказав… Він сказав… — Іра знову випила з горла. — Що в мене ремонт, як в лікарні!
Я сіла на підлогу. Мій сміх не можна було зупинити впродовж декількох хвилин.
— Не смішно! Я люблю свою квартиру. — Тихенько додала Іра.
В квартирі моєї подруги існує один колір — білий. Вона живе з мінімумом речей в квартирі, але обожнює вибух фарб в одязі. Вона має з сотню пар туфель, але в квартирі тримає три вилки, дві чашки і два табурети. Її інтер’єр не вирізняється цікавістю, але ж не це головне.
— Що ще він сказав? — Поцікавилась я.
— Так! Він думав, що в такої жінки, як я, оселя буде така сама вишукана. Ти розумієш, що він сказав?! Він вважає мою квартиру страшною!
— То він ж це не про тебе казав.
— Він говорив погано про мій смак, який в мене бездоганний! Крапка! Ноги його більше не буде в моїй оселі, якщо вона йому так не сподобалася.
— Ох, Іро, Іро. — Я ледь заспокоїлася. — З сукнею в тебе що? І де ти підбори згубила?
— Ой… Це я сама сукню пошматувала. Зла була. Треба було кудись емоції діти. Підбори по дорозі поламалися. Я так до тебе бігла! Взагалі нічого не бачила! Каблуки десь біля твого дому зламалися. Я їх одразу зняла й викинула!
— Як того чоловіка? — Далі сміялася я.
— Так! А чого ти ржеш, як кобила? Тобі взагалі мене не шкода?
Я засміялася ще дужче. На мою думку, той чоловік не хотів образити Іру. Його очікування не співпали з реальністю. Він трішки криво висловив свою думку, за що поплатився. Шкода, що так вийшло. Сподіваюся, наступний Ірин кавалер проявить більше логіки і зможе стати для неї ідеальним.
