Моя мама народила мене в 18. Тоді ж батьки побралися. Вони не хотіли того шлюбу, але діватися не було куди. Мама не мріяла про сім’ю. Вона хотіла гуляти з подружками та ходити на вечірки.
Мама кинула мене на батька надзвичайно швидко. Вона просиділа ледь-ледь рік вдома і пішла гуляти з подружками. Потрібно було працювати, заробляти гроші, а в мами був вітер в голові. Вона нікого не слухала. Батько справлявся самотужки. Він працював, доглядав мене, вчився, займався хатніми справами. Мама прибігала з гулянок, обіймала мене холодними руками та бігла спати, бо вранці їй потрібно на чергову вечірку.
Прожили батьки разом три роки і розлучилися. Мама вважала батька тюхтієм, який псує їй життя. Він, на думку мами, не давав їй розвиватися. Саме в батьку проблема, казали мамині подружки.
Мені пощастило, мене віддали батьку. Таке трапляється рідко, але мій батько відвоював мене. Ми жили добре. Батько десь діставав гарний одяг, іграшки, купив мені акваріум. Він, в 2007 році коштував 600-800 гривень. Величезні гроші! Ми велосипед брали за 400, а тут акваріум!
Я ростила своїх рибок, вчилася та їла смачну їжу. В батька був нюх на прибуктові сфери. Він бачив наперед, що буде приносити гроші. На цьому він і заробляв. Батько постійно змінював професії і не боявся це робити. Він купив гарний будинок за містом. На території мали басейн, гойдалку та породистого собаку.
Батько зустрів іншу жінку, коли мені виповнилося тринадцять. Я нічого не мала проти батькових стосунків. Якщо їм добре в двох, то я рада за них. Моя мачуха молодша за батька за п’ять років. Вона мила та привітна жінка. Сама не може мати дітей, тому мене полюбила, як рідну.

Моя рідна мати продовжувала гуляти. Вона рідко згадувала про мене. Приходила раз в декілька місяців. Вона не бачила, як я росла. Нічого про мене не знала і не хотіла, щось змінювати. Моя мама весь час гуляла. З навчання її вигнали. На роботу вона не пішла. Мама брала гроші в бабусі. Бабуся все життя маму в лобика цілувала і от до чого це призвело. Коли мені було далеко за двадцять, мама почала регулярно кликати мене в гості.
В свої сорок з хвостиком, мама жила з бабусею. Вона ні дня нігде не працювала. Чоловіка в неї не було. Мама постійно з кимось зустрічалась, але ніхто не звав її заміж. Мама постійно сварилася з бабусею, яка втомилася тягти себе та дорослу дочку. Бабуся більше не хотіла так жити і грозилася вигнати маму з квартири.
Мама заварювала каву, включала стару музику та починала згадувати молодість. Вона багато говорила про батька. Просила розповісти про наше життя. Я розповідала, але неохоче. Хто ж мамі винен, що в ті далекі часи, вона бігала на гульки.
Я не відчувала якогось маминого тепла. Вона хотіла знати скільки грошей в батька і чи зможе мама зайняти місце моєї мачухи. Я любила свою другу маму. Байдуже, що вона не рідна. На відмінну від рідною неньки, мачуха мене виховувала і була зі мною.
Мама любить хвилити батька. Вона надзвичайно сильно жалкує за ним. Якби в неї була можливість, вона б з радістю повернула все назад.
— Що там батько?
— Нормально. Працює багато.
— Про мене питає? — Мама починає дивитися мені прямо в очі.
Я завжди їй брешу.
— Так. Цікавиться, як твоє здоров’я?
— Ой, добре, добре! — Я ніколи не можу зрозуміти, що саме «добре»: те, що батько нею «цікавиться» чи те, що в неї все в порядку.

Сиджу з мамою не довго. Не хочу довго розмовляли. Нам, правду кажучи, немає про що говорити. Моя мама ніколи не питає про мене. Її цікавить геть інше. Я приходжу додому емоційно вичавлена, наче лимон. Мені надзвичайно погано, але наступного разу я все одно йду до неї.
Мені шкода маму. Вона сама зіпсувала собі життя. Коли нормальні люди думали про майбутнє, будували сім’ї, моя мама бігала по подружкам. До речі, всі її «кохані дівчатка», з якими вона пропадала на вечірках, вийшли заміж, а коли в них з’явилися діти, то сиділи вдома біля сім’ї. Моя ж слухала цих самих «подружок», коли в неї була я. Здогадайтеся, що вони їй радили? Отож бо й воно!
В питаннях сім’ї і власного щастя, потрібно слухати тільки себе. Опиратися на думку «подружок» чи «друзів» марна справа. Обпечетеся! Добре, що я засвоїла це правило на прикладі моєї мами.







