Мій чоловік називає мене ксероксом. Знаєте чому? Я дітей потроюю.
Нам пощастило, адже на УЗД бачили двох дітей, а народилася трійня! Ми надзвичайно щасливі. Малюки схожі один на одного, як дві краплі води!
Знаю, знаю, про що ви подумаєте. А де гроші брати, щоб прогодувати трьох дітей? Ми теж спочатку не знали. Від шоку довго відходили. Що ж тепер робити, якщо Бог дав трійню? Радіти і працювати!
В реаліях України піднімати трійню, якийсь святий замисел. Може це Творець нас так перевіряє? Панікували не довго. Батьки з обох сторін швидко включилися. Вони швидше за нас оцінили ситуацію і пішли ще на підробітки. Тут вже й ми прокинулися. Батьки працюють, а ми що — трутні? Чоловік знайшов ще одну роботу. Я трішки вдома полежала і теж побігла гроші заробляти!
З дітьми сидимо всі по черзі. Батьки в цьому питанні допомагають, як ніхто інший. Вони з радістю сидять з внуками, а нас женуть чи на відпочинок, чи на роботу.
Не було б у нас батьків — інша розмова. Тоді гадки не маю, що б ми робили. Можу сказати одне, нам точно пощастило: і з батьками, і з дітьми!
Хочу сказати, найбільший наш клопіт був в тому, які імена їм дати та як розрізняти? Чоловік жартував:
— Давай маркером підпишемо! Після кожного купання будемо поновлювати запис.
— Собі на лобі напиши слово — дурень! Хочеш, щоб діти з дитинства знали, які в них безвідповідальні батьки!
— Так, циць! Це не я трійню народив! Я, між іншим, намагався проблему вирішити!
Досі ледь-ледь розрізняємо хто є хто. У всьому іншому, ніяких проблем і абсолютно щаслива сім’я.







