Мій зять мені взагалі не подобався. Він тонкий, худий, в очках та з маленькою бородою. Що донька в ньому знайшла, гадки не маю! Він не може дров наколоти, гній відкинути, про ремонтні роботи я взагалі мовчу!
Попросила відремонтувати дверцята на кухні. Інструменти дала, все пояснила, а він сидів там чотири години. Грався з тими дверима до останнього! Був би мій Митяй живий, давно б все полагодив! А цей… Що з нього взяти?
Купили качелі для саду. Великі, масивні. Хлопці з села підвезли їх до огорожі. Поставили і питають:
— Тітко Ганно, вам допомогти? Давайте ми все розпакуємо та зберемо!
— Ні, ні, хлопці! До мене зять приїхав! Він все поробить.
Зять нічогісінько не міг зробити. Він навіть не затяг коробку на подвір’я. Спину зірвав! Донька влаштувала мені скандал. Вона образилася на мене. Каже, чоловік не зобов’язаний робити важку роботу. А для чого ж він тоді потрібний?! Байдики бити!
Коли картоплю копали, він лопату нормально тримати не міг. Що то за чоловік? Яка користь з такого? Що вона в ньому побачила? Я любила її батька, бо він справжній брутальний чоловік! Все в хазяйстві міг робити.
Я питаю в доньки:
— От нащо він тобі треба? Яка тобі користь з нього?
— Я люблю його, мамо. В сучасному світі не обов’язково вміти тягати важкі речі. Мій коханий чудово готує. Він гарно малює та вміє вишивати. А ще він любить прибирати.
— А щось від справжнього чоловіка в ньому є?
— Він вміє заробляти!
— Правда? І скільки ж в місяць має? Ким працює?
— Він блогер! Заробляє через відгуки на техніку. Має від п’ятдесяти тисяч в місяць.
Добре, добре. Заробляти він вміє. Це єдине що він вміє. Я хочу, щоб мою доньку могли захистити та на руках носити.
Просила зарубати курку. Він стояв над тією твариною увесь день. То підходив, то йшов назад. Як з ним можна жити? Він ні на що не здатен! Моя донька знову на мене кричала. Вона приїхала на авто, щоб його забрати. Заспокоювала, цілувала, обіймала. Де таке видано?! Чому це вона його жаліє?
— Мамо, він вегетаріанець! Він не їсть м’ясо та виступає проти вбивства тварин! Навіщо ти змусуєш його робити таке?!
— Господи! Який в мене ніжний зятьок! І кроку без тебе ступити не може! Ти йому, як мама! Оберігаєш від всіх бід! Аж гидко!
Мені було важко знайти спільну мову з затем. Через наші конфлікти страждали стосунки з донькою. Чому вона така вперта та обрала собі таке непорозуміння в пару?
Я злилася надзвичайно довго. Донька покликала мене до них в місто. Я не хотіла бачити зятя, але поїхала. Мене зустрів зять. Він забрав з моїх рук пакети, допоміг зняти куртку. Він поводився привітно. Своїм друзям представив мене, як «кохану тещу». На мене дивилися привітно. Не на такий прийом я очікувала.
Друзі зятя багато розмовляли зі мною. Розпитували про життя в селі. Вони живуть в місті з самого народження. Зять розповідав їм, як гарно в мене вдома. Він описував одні плюси. Розповів історію про качелю. Він казав, який він «силач» і як надірвав спину. Історію про курку теж виставив на потіху. Всі сміялися. Сміялися над ним. Він ні словечка не сказав про мене. Він дивився в мою сторону з посмішкою.
Я бачила загальну атмосферу. Мені всі раділи. Що це означає? Він не говорить поганого про мене за спиною. За це йому великий плюс. Справжній чоловік! Я вирішила переглянути свої погляди на наші стосунки. Все ж таки, не такий він поганий чоловік.
Після свята, я підійшла до зятя та попросила в нього вибачення. Він посміхнувся, міцно обійняв мене та сказав:
— Та що ви, мамо! Які конфлікти? Між нами немає ніяких проблем чи непорозумінь. Ми ж сім’я, врешті-решт!
Таких приємних слів мені ніхто не говорив. Я втратила дар мови. Як я могла бути такою дурною! Мій зять з самого початку гарно ставився до мене. Він ніколи не сварився зі мною та мужньо зносив всі мої прискіпування. Він завжди говорив тактовно, ніколи не грубив. Що ж робила я? Намагалася його принизити, вщипнути, довести йому, що він якийсь неправильний. Яка мені з цього користь? Ніякої! Діти сварилися зі мною, я з ними. На цьому все.
Мій хороший та дорогий зять показав мені, як сильно я помилялася. Як майстерно він це зробив! Без сварок і вияснення відносин! Він завжди говорив про мене тільки хороше. Молодчинка! Після того випадку, я змінила свій підхід до наших стосунків. Тепер ми викликали майстра, якщо щось ламалося. Я більше не вимагала від зятя все робити самотужки. На важку працю кликала сільських хлопців. Вони привчені до такого. Для них тягати щось важке — нормально.
Я навчилася готувати вегетаріанські страви. Хочеться, щоб мій улюблений зять куштував мої кулінарні шедеври разом з усіма. Зазвичай, на всі свята, я робила звичайне меню, а воно все з м’яса. Зять сидів голодний, давився слиною, але завжди посміхався і слова кривого мені не говорив!
Зараз наші стосунки вийшли на новий лад. Коли він приїздить до мене, то кричить на всю вулицю:
— Мамо, я привіз ваш улюблений торт!
Мої подружки на це кажуть мені:
— От би мій мене так шанував і дорогі торти возив!
Все ж таки, в мене чудовий зять. Найкращий, найрідніший, найкоханіший! Він такий один і я щаслива, що він дістався саме мені!
