У мене було щасливе життя, мої батьки мене любили та усіляким чином це показували.
Потім не стало мами, а після неї через місяць пішов батько. Розбираючи його речі, я знайшов дивний лист, він був для мене. Я присів на батьківське крісло та почав його читати навіть не знаючи яким чином він змінить моє життя.
“Дорогий Артуре,
Я дуже хотів написати цей лист, щоб тобі сказати дещо важливе перед тим, як я піду. Я хочу, щоб ти знав цю правду. Я не є твоїм справжнім батьком. Це може бути шоком для тебе і я розумію, як ти можеш почуватися, але я вірю, що правда краще, навіть якщо вона болюча.
Твої справжні батьки – люди, яких ти можеш навіть не знати зараз. Я хочу, щоб ти знав їхню адресу, якщо ти коли-небудь відчуєш бажання знайти свою справжню родину і з’єднатися з ним. Ці дані я напишу тобі на іншому боці цього листка.
Я розумію, як це може викликати у тебе багато питань. Ти маєш право відчувати все це. Я хочу, щоб ти знав.
Ти сам маєш прийняти рішення, що найкраще для тебе.
Ми з твоєю мамою вже багато років намагалися зачати дитину, але нам не вдавалося. Ми були повні сумнівів і відчаю, але тоді ми зустріли тебе. Ти приніс у наше життя неймовірне щастя і радість, яку ми ніколи не відчували раніше.
Так, ти не був нашим біологічним дитиною, але це нічого не змінило. Ми полюбили тебе, як свого справжнього сина. Ти став сенсом нашого життя, нашим радісним промінчиком світла.
Твій справжній батько був моїм найкращим другом. Іван тоді вже мав дружину та дітей, але він шалено кохав свою давню подругу, з якою їх свого часу розвела доля, коли вони зустрілися, то в обох вже були сім’ї. Проте це не завадило їм провести разом найкращі миті їхнього життя. Ти став плодом їхнього кохання. Ні твій справжній батько, ні твоя мама не могли забрати тебе, тож ти став нашим сином.
Я розумію, що може бути складно зрозуміти та прийняти всю цю інформацію. Це може викликати багато запитань і почуттів.
Я щиро вірю, що в твоєму житті і надалі все буде добре незалежно від того, відправишся ти на пошуки своїх батьків чи залишиш все так, як є.
З любов’ю і найщирішими почуттями, твій батько”.
Я відклав лист вбік, потім схопив його та перевернув листок, там побачив дві адреси та два імені… Я поки що у роздумах з приводу моїх подальших дій, оскільки не зміг обдумати все це.
