Мене звати Оля і я хочу розповісти вам історію про свого тата. Він звик пити алкоголь дуже часто і, на жаль, це стало для нас проблемою.
Коли я була маленькою дівчинкою, я не розуміла, чому тато так часто буває “сонним” і не може проводити зі мною багато часу. Моя мама пояснила мені, що він хворий і не може контролювати свої дії, коли п’є алкоголь.
Хоча тато завжди зізнавався, що хоче змінитися, він не міг змиритися зі своєю пристрастю. Моя мама докладала багато зусиль, щоб йому допомогти, але у неї нічого не виходило. Я теж почувалася сумною, бачачи, як тато страждає і як наша сім’я розпадається через це.
Мені було дуже складно, коли тато поводився агресивно або забував про мої особливі події. Я часто плакала і думала, що він мене не любить.
Я стала соромитися свого батька після того, як одного разу ми з друзями проходили повз магазин, де був мій батько. Він ще з самого ранку напився та пішов шукати пригод. Почалося все з того, що йому відмовилися продавати алкоголь та він почав буянити. Продавець погрожувала викликати поліцію та він якось заспокоївся.
Тим часом я зі своїми друзями проходила повз той магазин та моя подруга впізнала мого батька. Марина запитала чи це він, а я відповіла, що це не він. Потім я придумала звернути увагу своїх друзів на щось більш цікаве.
Коли я прийшла додому та розповіла про все мамі, вона розплакалась. Це вперше за тривалий час я побачила як вона плаче через поведінку батька. Мама задумалася про розлучення з ним та я сказала, що підтримую маму в цьому рішенні.
Важко було навіть про це подумати та, коли батько повернувся додому, мама поставила питання руба: або він лікується від алкоголізму, або вони розлучаються. В той момент батько наче протверезів та став запевняти, що покине цю шкідливу звичку.
Не знаю як йому це вдасться, але я думаю, що варто дати йому шанс.
