Мене звати Ольга. Я не молода жінка, моє життя було повне складнощів і переживань. Хочу поділитися з вами своєю історією.
Все почалося, коли мені було лише 18 років. Того дня моє життя повністю змінилося. Ми святкували День народження мого батька в ресторані. Його друг Степан, який на дванадцять років від мене старший перебрав з алкоголем та почав до мене чіплятися при всіх, потім він тягнув мене в бік туалету. Це бачили всі гості та мій батько замість того, щоб стати на мій захист, сказав, що я сама спровокувала Степана своїм виглядом та поведінкою. Мій батько вирішив, що єдиним рішенням буде шлюб. І це було прийнято без мого дозволу, без моїх думок і бажань.
Мій батько був відомою людиною та оголосив про наші заручини прямо на святі, де зібралося декілька десятків гостей.
Мене заміж віддали за цього чоловіка. Я не могла повірити, що таке сталося зі мною. Весь світ відвернувся від мене, і я почувалася наче в пастці. Мені не дозволили вибирати своє майбутнє.
Подруги, замість того, щоб підтримати мене, стали заздрити, адже Степан був доволі відомим чоловіком, багато хто з них мріяв вийти за нього заміж. А тут удача сама потрапила мені до рук.
Я намагалася втекти від цього шлюбу та намагалася накласти на себе руки, але це лише привело лише до того, що мене закрили в психічній лікарні. Там я відчула себе ще більш вразливою і самотньою.
Коли я вийшла з лікарні, ми одружилися та мій чоловік Степан почав вимагати від мене дитину. Він хотів, щоб я народила йому нащадка. Але я не могла змиритися з ідеєю близькості з ним. Це нагадувало мені про всі страждання, які я пережила.
Я намагалася використати різні вигадки та причини, щоб уникнути інтимного зв’язку зі Степаном.То у мене місячні, то лікар мені заборонив інтимні зв’язки, то у мене хвороба, яка передається інтимним шляхом, то у мене депресія.
Степан почав зраджувати мені та я зраділа, бо тепер у мене з’явився привід для розлучення. Тим більше, що він не приховував своїх стосунків з іншими жінками. Я зовсім не переживала через зради свого законного чоловіка, адже сама його до цього підштовхнула.
Я бажала розлучитися зі Степаном, але зіштовхнулася з опором свого авторитарного батька. Він вважав, що розлучення це неприпустимо та знову звинуватив мене у тому, що сталося. Батько здійснював емоційний тиск на мене, намагаючись змусити мене зберегти шлюб за будь-яку ціну. Це було просто нестерпно.
Однак, коли батька не стало, я змогла розлучитися з Степаном. Я розуміла, що настав час жити своїм життям і бути вільною від контролю та емоційного тиску.
Тоді я зібрала всю свою сміливість і заявила Степану про свої наміри розлучитися. Це було нелегко, але я відчула, що це єдиний спосіб знайти справжнє щастя і мир у своєму житті.
Після розлучення я відчула себе вільною, маючи можливість заново визначити себе і свої цілі. Скільки часу свого життя я витратила на цих двох чоловіків. Не маючи достатньої сили для того, щоб сказати “ні”, я стала бранкою гнітючого шлюбу. Лише смерть батька звільнила мене від цих кайданів.
